Уже пішло за п’ятдесят
Коли їх доля поєднала,
Одно із найтепліших свят
Сьогодні знов для них настало.
З чого почалось…Вже старі
Та пам'ять вдячно повертає
В роки бурхливі, ночі й дні
Бажання, пристрасті, кохання.
Букет іскриться на столі,
Палають сім із грядок квіток:
Число в передзвін поколінь
Для всіх нащадків і їх діток.
Цей перездвін лиш той почув,
Хто в кінці скаже, що побачив
Поколінь семи представників
І кожного з них наяву означив.
Те, що було – уже пройшло,
А те, що є – навік єднає,
Хай доля посміхається обом
І в спадок щастя посилає.
2.07. 2013р., Рожни