Мій сон перетворився на пташку,
Випурхнув у відчинене вікно
І, вмостившись на рясній гілці вишні,
Тривожно защебетав.
За мить на дереві
Зацвірінькало, заспівало, заметушилося
Тисяча подібних пташок
І, здалося раптом,
Що їх набагато більше
Ніж соковитих ягід.
В моїй уяві постала картина,
Ніби тендітна вишня під непосильною вагою
Розчахнулася і вмить перетворилася
На купу гілля у червоних плямах,
Яке вранці мають вивезти
На смітник.
Але цього не сталося,
На щастя.
Інколи по дорозі мчала машина
І за нею тягнувся довгий шлейф
Собачого гавкоту.
Але пси невдовзі вмовкали, заспокоювалися,
А пташки заливалися співом,
Аж поки небо від їх пісень
Не почало світліти.
Мій сон вирішив повернутися до кімнати.
Він залетів у вікно,
Подивився розчаровано на зібгану подушку,
На розкидану зім’яту постіль,
На набряклі повіки і почервонілі очі
І сказав по-пташиному:
«Доброго ранку,
Втомо».
26.06.13
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Мой сон обернулся птичкой,
Выпорхнул в открытое окно
И, примостившись на пышной ветке вишни,
Тревожно защебетал.
И тут же на дереве
Защебетало, запело, засуетилось
Множество подобных птичек
И вдруг показалось,
Что их намного больше
Чем спелых ягод.
В воображении предстала картина,
Будто изнеженная вишня под непосильной тяжестью
Согнулась и вмиг превратилась
В кучу ветвей в красных пятнах,
Которые утром должны вывезти
На свалку.
Но этого не случилось,
На счастье.
Редко по дороге мчала машина
И за ней тянулся длинный шлейф
Собачьего гавканья.
Но псы скоро умолкали, успокаивались,
А птички заливались пением,
Пока небо от их песен
Не стало светлеть.
Мой сон решил вернуться в комнату.
Он залетел в окно,
Посмотрел разочарованно на скомканную подушку,
На разбросанную смятую постель,
На набухшие веки и покрасневшие глаза
И сказал по-птичьи:
«Доброе утро,
Усталость».