Поговори зi мною, Серце

 
 Світ твоїх акварелей, світ моєї гуаші
 нині наші. Переплелися як твої коси
 і ламінарні потоки тихоплинної ріки.
 Роки спливають, але залишається щось незмінне
 в очах, на губах, серед серця глибин.
 Підростає син, мій і твій, десь там, на чужій планеті
 Не на тій, до якої ми так і не долетіли
 не на тій, яку ми бачили в снах...
 Де ти? Де я? В акварелях, в гуаші?
 Наші душі, де вони?
 В глибині гори?
 Поговори зі мною, серце!
 Просто поговори...