ЗВЕРТАННЯ
Майя Ланопре
Кохання моє, я так хочу до тебе...
як же мені хочеться привітати Тебе
обійняти, пригорнути до себе...
я так бажаю зацілувати тебе до нестями...
Кохання моє, живи!
я така щаслива, що зустріла Тебе, що маю Тебе...
поки Ти є, поки живеш у моїм серці
допоки й не зів"яне квітка папороті... ...
Як скучив я, за мовою дитинства,
Немов повiтря свiжого ковтнув,
Немов хатинку пiд соломою побачив,
Й "хрущiв над вишнями" почув.