Перший вiзит

               
Місця  знайомі  й  не  знайомі
Де  босоніж  він  походжав,
Дружину  вперше  в  його  домі
Сад  тихим  раєм  привітав.
Рожеві  яблука  звисають,
Рум’янець  грає  на  щоках,
Грайливі  іскорки  літають
В  зпід  брів  усміхнених  очах.
Може  їй  доля  посміхнеться,
Чи  тернем  стежка  заросте,
Складна  життя  дорога  в’ється
Хоч  син  малий  уже  росте.
Мати  сім’ю - не  життя  прожить
І  щастя  в  ньому  треба  заслужить.
       6.07. 2013р., Київ