А мені б з тобою в сон пливти,
Бузиновосонячна любове,
Як мені бракує доброти
І твоєї ніжної розмови.
Утекти б з тобою від проблем,
Від усього в світі, що турбує,
Пише доля чорним олівцем,
Що нам день прийдешній подарує.
І летить-летить, як сон, життя,
Наші рандеву – немов лелітки.
Я в твоїх обіймах – мов дитя –
Нині засинаю дуже рідко.
Та ніяк до тебе не дійти
У лагуну любощів, знемоги,
Де і з ким тепер ночуєш ти?
Обірвалась ниточка – дорога.