***

Маргарита Вельбах
Я не розумію, чому все так складно?
Чи це любов тоді? Що змушує чекати...
Що це тоді? Муза, чи абстинентний синдром?
Дай мені спокійно зійти з глузду.
Без цих істеричних драм. Я благаю, бро.
Я нестабільна. О, це твої голоси говорять мені
казки, імена і як захищатись від них.
Я не попросила б, але, чи ти б не міг
Просто повернутись усім тілом у бік згасаючого сонця?
Я хочу намалювати твій профіль. Останнього ахеронця.