Богині сорому, невбитих ідеалів,
Розкритих душ, розпечених, ще зовсім юних тіл.
Змішаються, зійдуться на просторах
Небачених, незайманих світів.
З грудей порине тихий стогін
Під шелест губ промчить перед очей,
Повз шию, пройде груди.
І зникне замалим вище колін.
Гарячих насолод невпинні хвилі
Заллють свідомості порожніх досі дів.
26.11.2012