Ч.3.: Феномен рецензорства http://www.proza.ru/2013/05/27/768
***
Братислав Либертус:
Ваша багатослівність приємна, - мене вона зовсім не напружує: пишете Ви легко, з легкою посмішкою, мов дихаєте повними грудьми, милуючись пейзажем, або як струмить джерело; так писати - то є безумовний дар.
А щодо карельської мови - то ми тут боремося за неї, і не за неї одну, тому що карельських мов насправді три: власне карельська, ліввиковська, і людиковська. Останні вважають діалектами карельської, але різниця між цими трьома мовами така ж, як і між російською, білоруською та українською: хіба можливо їх об'єднати в одну та підтесати під єдині рамки? ні. Тому в самій Карелії ці мови вважаються окремими, і на них навіть випускається деяка періодика: на цих трьох, і ще на вепській. А найголовніше - нарешті прийнятий закон, згідно якому карельська мова вважається державною в Карелії. До цього в Карелії було лише дві державні мови: російська на суомі (фінська, тобто). І навіть в школах давно не викладається карельська. Тому сучасна молодь Карелії рідної мови й не знає (ні власне карельську, ні ліввиковську, ні людиковьску, ні вепську). Хіба тільки в селах, де бабусі ще пам'ятають її, то й можна почути. А в місті ж ситуація з цим критична: росіяни гноблять карел та вепсів, примушуючи тих говорити російською ("Я тебя не понимаю! говори по-русски!"). І навіть не вважають за потрібне хоч трошки поважати землю, на якій живуть... О, то болюча тема, я скажу. Тому я й не володію власною рідною мовою. Тільки мрію про те, - і борюся, разом з іншими карелами, за незалежність Карелії і відновлення мови на усіх рівнях. Адже навіть вулиці у нас, хоч і носять карельські назви, але написані російською! Хіба можна лише на тролейбусних зупинках побачити двомовні назви, та вивіски деяких магазинів двомовні, - та й то: не карельською, а фінською...
Але тепер, відколи вийшов закон про захист карельських та вепської мов, то маємо надію, що і викладання цих мов у школах теж поновиться. Шлях довгий, але зрушення вже є: почали з'являтися книжки на цих чотирьох мовах; я ж про це поки лише мрію, не покидаючи надії оволодіти власною рідною мовою досконало. А зараз - на жаль, мені навіть немає з ким і спілкуватись тут карельською. Фінську ще часом можна почути, та й то рідко, а карельської не почуєш... Періодика виходить, слава Богу, - але я не знаю тих, хто її читає; та й навіть якби знав, то не маю можливості спілкуватися, та й ніколи: бо увесь у роботі...
Такі-то справи...
А Ви таки публікуйте свої рецензії. Не жлобствуйте на слово... Адже думки - це не приватна власність, вони мають належати усім однаково, а не комусь одному. Бо лише спілкування, обмін думками - і зближує людей, руйнуючи кордони самотності... Публікуйте.
01.04.2013 21:48
***
Кора Крылова:
Спасибо за внимание.
Карельська мова стала державною. Оце діло!!! як кажуть на Україні. Добре що в Карелії вже державна мова карельська! Це велика перемога розуму. Цей юридичний статус відкриває нові можливості, які можна використовувати та просуватися далі. Таке мовне багатство не можна загубити. Дуже рада, що є періодика на карельських мовах. Так багато різновидів карельської мови! І такі різні? Білоруська, українська та російська — значно відрізняються. Хоча вони дуже схожі і тому їх легко вивчати слов’янам. Ще пишуть, що болгарська мова дуже схожа з нашими мовами.
Бажаю вам, карельцям, успіхів в утвердженні своєї державності та мови. Бажаю це і заради вас і заради росіян. Тому що до тих пір, поки росіяни не відмовляться від імперських рис в своїй державності, до тих пір вони будуть гнобити і один одного, - коли людина зневажає права людини з іншого народу, то вона легко зневажає і права свого одноплемінця. Тому, що злу без різниці де і на кому йому проявлятися — це не його турбота.
Пам’ятаєте, як у Вашому вірші "Балада про геометрію" написано про зло? Воно завжди вертається до того, хто його робить. Перестануть росіяни давити на інші народи, і їхні справи підуть вгору.
Російська мова хороша та по-своєму приваблива, якщо на своєму місці. Але коли нею витісняються інші мови, то це відгукується і на самій російській мові: і так уже російські мати вважаються найкращими у світі. Якої ж ще деградації для мови домагатися більше?
На Україні спочатку теж не просто було ввести українську. Але вийшла постанова: усім виконавчим службам освоїти державну мову; деякі були невдоволені, що треба вчитися на старості літ; були державні курси освоєння мови; щоб не залишитися без роботи — вчилися; але всі згодом зрозуміли, що держава називається Україною і державна мова повинна бути українською, інакше якась "несуразица" виходить, - хоч на россійський лад подивись, хоч на український, - а росіяни зрозуміли, що вони тепер вже живуть на Україні. У вузах України ввели льготні умови на навчання по факультетам української мови та літератури, перекладу з іноземних мов на українську, а спочатку таке навчання було широко розповсюджено по вузам на бюджетній основі. Тепер, через небагато років, спеціалістів-мовознавців вже достатньо по країні, а ці факультети все одно приоритетні у державі. Багато для цього робили люди западної України та в центральних містах.
Ч. 5.: http://www.proza.ru/2013/05/27/978 Але ні, і чому