Д2, Ч3. Феномен рецензорства

Братислав Либертус Форум
Ч.2.: http://www.proza.ru/2013/05/27/751 Загадка Либертусов и их языки

***
Кора Крылова:

Я ответила "Совершенно верно" и подумала, что этого недостаточно для равновесия к сказанному о чувстве любви. Вы хорошо сказали в последних строчках, а я всё равно что промолчала. Сейчас мне есть что добавить к своему согласию с Вашими словами. Вы видели фильм "Эзоп"?
http://www.ex.ua/view/1941110?r=70538
В нём говорится о законах свободы, совести и любви, тесно друг с другом связанных. Эзоп умел любить, как не могли те, кто были рядом. Он это понимал и не наказывал, и прощал их, как прощают любимых людей, не предавая при этом совести. Впервые увидев этот фильм, я почувствовала, чтО есть мудрость и чтО есть любовь.
Счастливое чувство любви лишь тогда, когда рядом человек, думающий так же, как ты, и не нарушающий законов совести. А если нет? То любовь обретает черты жертвенные, потому что очень трудно поднимать людей, избавлять их от эгоизма, делать их способными к счастью, как это передано в Вашей "Прыпавесці аб Шчасце Дзiцяцi".
Вот то, что мне хотелось добавить.

31.03.2013 20:59

***
Братислав Либертус:

А знаете, Кора, - Вы прирождённый рецензор. Я бы Вам порекомендовал публиковать на страничке свои рецензии, - Вы непременно найдёте своего читателя. Прислушайтесь к моему совету, это стоит публиковать. У Вас очень редкий дар, немногие умеют так излагать свои мысли, как Вы.

31.03.2013 21:50

***
Кора Крылова:

Я відповім Вам на українській мові. Я пишу рецензії лише тим, хто сподобався своїми думками, і в цей момент зовсім не думаю про general public (по-русски "общественность", но на английском звучании больше подходит к этому понятию). Тому зовсім не маю наміру виставляти навіть епізоди з цих розмов на широкий розгляд інших людей, - достатньо і того, що можуть інші розглядати рецензії на Вашій сторінці, але це вже не випадкові люди (як не дивно).
Але я вже думала виставити свої статті у публіцистичному стилі, які я пишу на російській мові, тому що вона для доказів і тому подібного добре пристосована. Підштовхнув мене до цього один автор, якому я теж написала рецензію.
Якщо у Вас буде час і Ви подивитеся на мої публікаціїї, то побачите наскільки вони різняться з текстами моєї дочки та з моїми рецензіями.
Зайшла на сторінку Валерії. Вона дуже приємна дівчина. Вона щаслива людина. Як добре, що Ви її знайшли! Чим більше на світі щасливих людей, тим краще для всіх. Дуже рада за Вас.
Те, що в неї ДЦП, в мені не визиває почуття жалості, як у інших. По-перше, в мене є приятелі — мати з дочкою, в якої теж ДЦП і яка теж добре пише вірші та повісті, та ще й малює, і я її знаю з дитинства. По-друге, в мені визиває співчуття та смуток людина, яка фізично здорова та має дуже приємний вид, але як почне говорити або щось робити таке, що про неї, як про нормальну людину не подумаєш, то краще було б, як би ця людина була б мовчазна. Коли людина обділила себе розумом, ото справжнє нещастя!
Читала два вірша Валерії, але в неї любовна лірика та філософія. Я не можу таке читати, тому що мені здається, що це як заглядання до чужих особистих записів. Почитаю інші її вірші про природу та гражданські.
А філософію я краще Ваші почитаю. Чоловіки пишуть більш публічно.
Спасибі Вам, що подштовхнули мене зацікавитися фіно-угорською гілкою мов. Подивились разом з дочкою, - дуже цікаво виявилось, особливо для неї. Виявляється ця группа мов дуже велика і різноманітна ще з часу Великого Новгороду. А карелів переселяли та гнобили, як і інші народи в Російській імперії та при Союзі. Моя дочка по цьому приводу згадала вірш у Шевченко:
У нас же й світа, як на те, -
Одна Сибір неісходима,
А тюрьм, а люду! Що й лічить!
Від молдованина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує...

От гострий на язик був Шевченко! :)

Та мова карелів на межі зникнення! Бо не вживається людьми. Якщо перестануть писати та розмовляти на українській мові, то вона теж може стати на межу зникнення. Але українці ще є. Ви пишіть і на карельській. Вона дуже цікава.
У Вікіпедії ми побачили угорське слово kutya (собака). І на українській, і на російській це слово теж є — кутя (щенок, щеня).
А дочка згадала ще веселе. Зміна однієї букви — і інша тваринка:
котёнок, кутёнок, китёнок. :) Нехай і Валерія посміється :)

Пора переходити до нових рецензій — тут вже дуже багато.
Спасибі Вам за увагу. Наша сім’я дружна і любимо хорошими людьми поговорити. Так що звиняйте (пробачте) за багатослівність. :)

01.04.2013 18:59


Ч.4.: http://www.proza.ru/2013/05/27/782 Про державнi мови, рецензii та жлобство