Що стається з нашою любов’ю?
Може вона витікає рідиною із амфори
І перетворюється на калюжу під ногами?
Чи вивітрюється і переходить у інший стан –
Аморфний, віртуальний, скам’янілий?
Може вона блідне на сонці як скатерть?
Чи як простирадло
Від частого мацання брудними руками,
Від складування і перекладування із ліжка в шафу,
Із шафи на підлогу, із підлоги в пральну машину,
Від вовтуження на ній, від зіжмакування і витрушування
Вона протирається до дірок, втрачає свіжість і щільність,
Стає схожою на ряднину,
Що нею миють підлогу?
Може наше кохання як листок на дереві чи плід
Дозріває восени і падає під ноги перехожим?
Чи як дах над головою,
Що з часом починає протікати?
Чи як молоко, ковбаса і пиво,
Що мають термін придатності і після його закінчення
Стають небезпечними і зловонними?...
А, може,
Наша любов схожа на дитятко?
На пташеня,
Яке виростає, мужніє, вчиться літати
Щоб покинути рідне гніздо
Назавжди…
24.05.13
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Печальны думы о любви окаменевшей...
Что делается с нашей любовью?
Может, она вытекает жидкостью из амфоры
И превращается в лужу под ногами?
Или выветривается и переходит в иное состояние –
Аморфное, виртуальное, окаменелое?
Может, она выцветает на солнце, как скатерть?
Или как простыня
От частого щупанья грязными руками,
От складывания и перекладывания с ложа в шкаф,
Из шкафа на постель, с постели в стиральную машину,
От стирки в ней, от выжимания и встряхивания
Она протирается до дыр, теряет свежесть и новизну,
Становится похожей на тряпку,
Которой моют полы?
Может, наша любовь, как листок на дереве или плод,
Дозревает под осень и падает под ноги прохожим?
Или – как крыша над головой,
Что со временем начинает протекать?
Или – как молоко, колбаса и пиво,
Что имеют срок годности и после его окончания
Становятся небезопасными и зловонными?..
А может,
Наша любовь похожа на дитя?
На птенца,
Который вырастает, мужает, учится летать,
Чтобы оставить родное гнездо
Навсегда…