МОВА УКРАІНСЬКА
Тамарка вбігла до Катрусиної кімнати, жбурнула портфель у крісло, торбинку зі
змінним взуттям -- у куток, підстрибнула та всілася на письмовий стіл.
-- Привіт, стара! Що, уроки робиш?
-- Та ще займенники лишилися, -- мовила Катруся.
-- Швидше давай, і -- бігом на майдан Свободи! Ех, там сьогодні таке-е-е
буде...
-- На який майдан? -- не зрозуміла Катруся.
-- На яки-и-ий!!! За школою, між майстернею та ковзанкою. Це ж тепер наш
майдан Свободи, і ми там акцію проводимо!
-- Акцію? Вперше чую...
-- Тю на те'! -- змахнула рукою Тамарка. -- Уся школа прокламаціями та
закликами заліплена, а ти -- "вперше чу-ую"!
-- Я ж у школі не була сьогодні... в мене...
-- Еге ж, голова боліла, так-так!..
-- Та не голова, -- засоромилася Катруся. -- В мене сьогодні... ну, це
почалося... Забула, як воно зветься. Ну, коли дівчинка стає дівчиною. Тож
мама й до школи не пустила...
-- Ой! Значить, ти, стара, ще нічого не знаєш!.. У нас же по годині --
акція самоспалення!
-- А хто буде... спалюватись? -- пожвавилася Катруся.
-- Та ми ж самі! І я, і ти, і весь наш шостий "Б"!
-- А-а...
-- При чому тут "А"? Шостий "А" ще вчора вирішив: "Ми підемо іншим шляхом!"
Там, бач, висо-ока мета-а-а... -- скорчивши звірячу пику, передражнила когось
Тамарка, -- і вони збираються штурмувати школу -- аби всіх, хто вийшов з
піонерів, знову прийняти до піонерів! Силоміць, уявляєш?
-- Н-не уявляю... Як це — силоміць?
-- Дуже просто! -- обурено скрикнула Тамарка. -- Вони вже вчора в себе
спеціальні "трійки" організували: двоє триматимуть, -- вона обхопила себе за
талію, що вже намічалася під шкільним платтячком, -- а третій... прийматиме
тебе в піонери.
-- Ой леле!.. -- схопилася за голову Катруся.
-- А ти гадала! Їхній Вовочка скочив на парту й проголосив маніфест:
"Всєнєпйємєнно сбєйєжьом піонєйскую ойганіза-ацію!.."
-- Отакої?! -- вжахнулася Катруся. -- Сказився!
-- Ти далі, далі слухай! Вони оточують школу, підтягають до майдану Свободи
свої танки... тобто велосипеди, вони їх танками називають!
-- Навіщо вело... танки?
-- То ж вони нас подавити хочуть! Гадають, що ми їм з переляку знов піонерами
станемо. Тільки ось їм! -- Тамарка рішуче зістрибнула зі столу й виставила
вперед малесенькі рожеві дульки. – Свобода або смерть! Ну, я побігла! Вчи
свої займенники, та гайда на акцію! Часу обмаль!
Коли за Тамаркою грюкнули двері, Катруся подивилася на годинника й обомліла:
до початку акції лишилося кілька хвилин -- які вже тут займенники? Хіба що
встигнути причепуритися та спідницю випрасувати...
Бо хіба ж можна спалюватись у м'ятій спідниці?..
(1989)