Не турбуй мене до опівночі, бо опівночі я народжуюсь.
Далі йде цілий цикл манірності й я пригадую Перший Логос.
Перше слово твоє до Безлічі, безліч слів на одному подисі.
До опівночі я народжуюсь. Далі йде мирний dance macabre.
Я чомусь дуже тяжко згадую 24 години у лоні Вічності-матері.
Я ніколи ще так не плакала, як тоді,коли не знала сліз.
Проте, хтось зрахував всі хитрощі,дивні збочення й рандомні випади
Із реальності, що, на жаль,чи на радощі, закінчилась о 00:01.