Пам ять серця

Вера Яковлева 2
Обвили рученятка
Найрідніші татусеві плечі.
Усміхнулось хлоп'ятко
Незахмареним щастям малечі.

Я ж дивлюсь і радію
Тим щасливим усмішкам дитячим.
Хай же збудуться мрії
І від горя хай діти не плачуть.

Посхилялись берізки...
Наче символ людського страждання.
Височать обеліски
У величнім скорботнім мовчанні.

Знов у День Перемоги
Принесу я ромашки любимі
За минулі тривоги
Дорогій, незабутній людині.

Спи спокійно, мій тату,
В цій ясній тишині і спокої!
Бережемо ми свято
Щастя діток і пам'ять героїв.