Все відбувається повз.
Ніби пошта працює без зниклих листів,
забутих паролів, померлих хазяїв.
Невпинно-квапливі твіти й вогняно-червоні квіти.
На мене чекають примари,
залізні вагони, понівечені хмари.
Я буду збирати валізи,
залишаючи попіл на сходах до низу.
Без ком та білих доріжок.
Пірнаючи в море, достроково –
За відсутності знижок.