вже не та

Виктория Покора
написан для певицы Леси Котенко на музыку Юрий Хижняк г.Киев

1.Птахи кружляють над Землею
В пошуках кращого  життя.
Доля моя ,як орхідея,
Така примхлива ,як дитя.
Не зривай ти пелюсток
Не губи красу,молю,
мого життя  росток,
досить болю
приспів –
І спалахнуть на небі зорі всі для мене
і розлетиться біль ,як те розбите скло.
Піду по ньому  і шукатиму я тебе,
я стерплю все зло.
І розіллються усі ріки в океани
і розірву я з рук своїх невдач пута.
Загояться усі мої життєві рани,
Бо я вже не та!
2.Моє життя як тая  квітка,
В добрих руках квітне вона.
Чи то зимою,чи то влітку,
Поруч завжди  з нею весна.
На коліна вже не стану,
Досить болю,жалю досить
залікую рани.
Душа  свята  просить.