(авторский перевод с украинского)
..I як жа я цябе забуду?
Душа да краю дабрыла.
Такое дзiўнае атруты
Яшчэ не каштавала я.
Такое чысцiнi ў cмутку,
Той смагi, што завуць журбой,
Таго адчаю ў маўчаннi,
Такога ззяння над зямлёй,
Тае бясконцасцi ў часе,
Такое зорнае цiшы,
То, можа, нават, i ня песня,
А кветкi, што ляцяць з душы…
А кветкi, што ляцяць з душы…
…То як жа я цябе забуду?
Душа да краю дабрыла.
Такое дзiўнае атруты,
Яшчэ не каштавала я…
Яшчэ не каштавала я…
http://www.youtube.com/watch?v=HF14DUs2nro
----------------------------------------
І як тепер тебе забути?(Ліна Костенко)
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не пісня,
А квіти, кинуті тобі,
А квіти, кинуті тобі...
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила...