Пам'яті сестри Валентини.
Весна і осінь.
Сонце і дощі.
Красива просинь -
Смуток на душі.
Як зеленіє
На землі трава,
То вже приходить
Мавка польова.
І все так гарно:
Сплетені вінки.
Здається, щастям
Щедрі на віки.
Та це недовго.
В літо, як мара,
Просуне осінь,
Мов за хабара,
Свої порядки
Із своїм дощем.
Лиш серце хворе
Стримує мій щем.
Скажіть, хмарини,
Нащо нам оце?!
Сльозини б'ються
Об моє лице.
Тихіше, серце,
Дошкуляє сум.
І ледве чутно
Десь весняний шум,
Що йде з метілі
Крізь сніг, морози.
Навіщо зливи?
Й так щедрі сльози.