(авторский перевод с украинского)
Напiцца голасу твайго,
Струменяў, у якiх каханне,
АбЕруч з радасцю i смуткам,
Ад прадказальнасцi расстання……
Замерці, слухаць i не дыхаць,
А потым, хоць таго не варта,
Cваё раптоўнае маўчанне
Прыгожым выратаваць жартам.
I cловы, што нiбыта стрэлы,
Iмкнуцца затрымыць у памежжы,
Дзе прыхаваныя пакуты,
З той нематой, што непазбежна
Трымацца годна i шляхетна,
З упарствам дзiўным: хто каго,
I так адчайна, так бязмежна
Чакацi голасу твайго,
Напiцца голасу твайго…
http://www.youtube.com/watch?v=yF93VzpRTog
-----------------------------
Ліна Костенко
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи у безвихідь
Веселим жартом ратувать.
Слова натягувать як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотню німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Напитись голосу твого.