Закрито в урні чорний попіл,
У кулумбарій не спіша,
Одним у жаль, іншим на докір
Ще поряд йде його душа.
Тут сорок діб вона витає
На спомин, сум, тремтіння, жах,
А після - Бог переселяє
В народжене по всіх світах.
Жив чоловік собі на світі,
Трудивсь, гуляв і раптом щез,
Дивуються старі, батьки і діти:
Хто в кому із них воскрес?!
25.02. 2013р.,Київ