Як же швидко відлетіло літо,
Счез в тумані журавлиний клин.
На душі чомусь так сумовито
І життя, як той гіркий полин.
А взамін повернулася осінь,
Роздягла всі сади і ліси,
Чорні хмари небес вкрили просинь,
Безперервно лиш дощ моросить.
Сумно й гірко осінній природі,
І туманом покрилася даль,
Лиш гарбуз одинокий в городі
Сяє золотом, ніби медаль.