Розмістилися під дубом,
Мріється поволі,
Завихрились русим чубом
Тут чотири долі.
Дві по дві кручиняться,
В одній дві єднають,
Дві ялини журяться,
Краса- сосна страждає.
Час косою прокотився,
Доль цих не минає,
Пень від дуба залишився,
Красунь й слідів немає.
1.03. 2013р, Київ