Туман яром

Григорий Божок
 Прийшов  туман  до  річеньки,
 Косми  опускає.
 Козак  любить  дівчиноньку,
 Ніжно  обіймає.

 Обіймалися,  кохалися -
 Ще  люди  не  знали,
 Як  узнали,  насміялися,
 Й  навіки  прокляли.

 Чуже  щастя,  гарна  доля,
 Як  більмо  на  оці,
 Кістка  в  горлі,  вітер  в  полі,
 Пожива  сороці.

 Туман  яром  на  долину,
 В  буйні  верболози. 
 Горе  прийшло  до  дівчини,
 Страждання  і  сльози.
   15.12. 2012р., Київ