Все в ній було як не від Бога:
Важка хода, непевний рух,
Руденькі кучерики вбогі
І під очима темний круг.
І, може, навіть не з любові
Варився борщ, кипів компот.
І сліз накапало доволі
В невдало випечений торт.
Та той, єдиний, що від Бога,
Хвалив її смачний пиріг.
І кинув щастя до порога
На довгий вік, на оберіг.