Мамо, словами неможливо розповісти що ти для мене робила…
Від самого народження…
І досі…
Я дякую тобі за подароване життя…
За муки, які ти терпіла аби я з’явилась на цей світ….
Я вдячна, що ти виховала мене такою, якою я є…
Можна багато розповідати, писати…
Але лише я знаю, скільки ти пережила всього…
А недоспані ночі, коли я хворіла…
І за них тобі вдячна…
Коли я ранилась…
Здається, що тобі боліло ще більше…
Ти ніколи не кидала мене в тяжких ситуація…
А ти знаєш, їх було багато…
Знаю, що скільки б поганого я не зробила…
Ти ніколи не відвернешся від мене…
Але я й не збираюсь робити зла…
Впевнена, що ти хочеш бачити мене щасливою…
Тому при тобі я не пророню ні сльозинки щоб не сталось…
Не хочу, щоб ти хвилювалась через мене уже дорослої…
Я дякую тобі за дитинство…
Щасливе дитинство…
Дякую за те, що багато в чому відмовляла собі…
Аби в мене було все найкраще…
Точно знаю, що прийде час…
І я зможу віддячити тобі …
© By Obodzinskaya 07.03.2013