Туман сірий, сивий, білий
В голові чи на землі ,
Хто крилатий, хто безкрилий -
Визначено на чолі.
Сірий туман сніг з’їдає,
Душу й серце тужить,
Думки важкі наганяє –
У недолі служить.
Туман сивий іній ніжить
На морозі й сонці :
Серцю - радість, думці – свіжість,
Душі - світле віконце.
Білий туман пливе яром
З річки на долину
Там спалахує пожаром
На кущах калини.
В душу й серце заглядає,
Полонить поволі,
Юним часом посилає
Любов, щастя й долю.
27.11. 2012р., Київ