Обличчям до iстини

Григорий Божок
                1
 Один  копається  в  городі,
 Другий - борець  за  свободу,
 А  третій  вже  на  їх  плечах
 Талант  закопує  в  грошах.
 Товариш  має  дві  натури,
 Йому  бракує  лиш  культури,
 Освіченість  надмірну  має
 І  всюди  козликом  стрибає.
 Стислість – сестра  таланту,
 Ворог  гонорару  й гранту,
 Коли  ж  путяще  написав –
 Усе  знайшов  там,  де  шукав.
                2
 Дома  дітям  казки  читають,
 В  школах  грамоти  навчають,
 Розваги  дає  їм  інтернет,
 Брехня  до  них  повзе   з  газет.
 ЗМІ  великих  фабрикують,
 Їх  маленькі    всюди  чують,         
 В  них  формується  готовність
 Продати  за  оману  совість.
 Карлики,  що  на  плечах  гігантів,
 Мають  щастя  і  таланти,
 Бо  їм  більше  й  далі  видно,
 І  на  долю  не  обідно.
                3
 У  депутатів  злий  язик,
 Аргумент  у  суперечці – крик,
 Здіймають  і  кулак  напоказ,
 Як  основний  у  спорі  доказ.
 Коли  собака  з  котом  дружить,
 Пересторогою  це  служить
 Для  всіх  борців  і  різних  муз -
 Це  проти  кухаря  союз.
 Нитку  дружби  зле  не  рви,
 Мирний  спосіб  обери,
 Як  прийдеться  знов  в’язати,
 Менший  вузол  будеш  мати.
                4
 Щоб  позбутися  проблеми
 Вивчи  її  достеменно,
 Аби  халепи  тут  не  мати -
 Краще  зразу  розв’язати.
 Коли  тебе  часто  хвалять,
 Знать,  на  пенсію  відправлять,
 Якщо  хором  прославляють,
 Пиши  пропало,  вже  ховають.
 Дурень  на  розумного  працює,
 Розумний  собі  сам  міркує,
 Мудрий  вже  на  всіх  сповна,
 Й  ні  на  кого  зокрема.
                5
 Щоб  всі  справи  уладнати,
 Учись  дотепно  жартувати,
 Різкість  і  суворість  й  сумнів –
 Це  вагоме  лиш  для  дурнів.
 На  славу  тобі  повезло -
 Це  просто  збільшуване  скло,
 Любов у   ненависть  спішить -
 Треба  дистанцію  вершить.
                *               
 Що  сам  створив  чи  обробив –
 Не  брешу,  щоб  я  так  жив!
         20.11. 2012р., Київ