Рандомні відчуття. Чи маю я так ненавидіти?
Чи потребую твоїх пробачень,побачень,перверзій та експресій?
Репресій моїх бажань і думок. Чи маю жити до біса праведно?
Але правда в тому,що не підходить жодна зі згаданих версій.
Кокаїн,моя люба подружко,не виліковує від жодних захворювань.
Тому ти жертва брехні твоїх друзів й пухких наркодилерів.
Я п'ю свій сік з помаранчів під димні гуляння й історії,
Що скоріш побрехеньки. Та це, моя люба дитинко,всього лиш ідилія.
Це парниковий ефект еволюції,ти ж бо читала про це у Борхеса.
Я знаю, чому ми разом,адже це на руку Всенищому.
Давай,не відчуємо страху;скоріш,не подамо від нього і голосу.
Мої відчуття-це рапсодія на тексти Фрідріха Ніцше.