Була щаслива в цьому світі.
Хоча люблю я дуже волю,
Все ж попадала в чужі сіті,
Та покидала їх без болю.
Настав той час, щоб переглянуть
Життя, що прожила в труді.
Думки мої в минуле линуть-
В щасливі роки молоді.
Була я з трудового роду.
Ще змалку привчена до праці.
Пішла в Рудьковську я породу –
З любов’ю просипатись вранці.
Не почувала тої болі,
Коли я босою ставала
В стерню на скошеному полі
Та колоски ті собирала.
Я від батьків черпала силу
З покірністю сприймати долю,
Що до людей любов вселили,
Щоб співчувать чужому горю.