***

Цей гіменеєвий замах на дівочу кмітливість...
Скільки треба віддати тобі, щоб ти захлинувся?
Так набридло. Як же набридло! Іди до біса, мій Діоніс!
Я хочу життя, 2х2, й кілька склянок пекучої до ранку.

Твоя коханка випхала мене, як-от зачула моїх веснянок.
"Де справедливість?" - я питаю. Та ти затулиш чимось рота.
Я знов на ганку. Пишу поеми. Оргазм і кава - цього досить.
Прошу Миколу [того, що Притиск], щоб він пробачив мої ночі.

Та він не хоче. Кого винити, коли я блазень? Одноокий,
Однодумий, нехрещений, облишив пити місяць тОму.
Ці всі питання не до тебе, та ти лиш знаєш що до чого...
Прошу пробачити мій замах на неримовані поеми.