Схилилась верба до могили. Обеліски виблискують тьмяно. Лежать тут дорогі і милі, заснувши під Меморіалом. Чи нашим дітям підказує серце, що вічнімть живе у цім храмі мовчазнім, що День Перемоги - загиблих мовчання, а нас випробовує Вічність на пам'ять. Квіти покладено, кулька злетіла... Як же не плакати над святими могилами!
Сонечко світить, веселкою грає, а діти в фонтані смішинками бавляться. Квітують дерева і радують квіти. З дзвінкоголоссям випорскують діти. Світиться щастям чийсь тато на сонечку, бо в нього сьогодні - народження донечки.
Життя народилось. Нове і красиве.
"Уклін вам, дідусю!" - припав до могили.
...Хай буде життя наше довге й щасливе.