Невидиме народжуе видиме

Григорий Божок
Де  Бог  сховав,  що  нам  не  дав,
В  тенетах  зла,  добра  чи  зради,
Святості,  бездуховності  чи  вади
Щоб  кожний  шлях  собі  шукав.
Замість  Сонця  Місяць  волить
Де  сон  свідомістю  туманить,
Отримані  душевні  й  серця  рани
Холодним  спокоєм  знеболить.
Майнеш  в  глибин  зле  задзеркалля
Абсолютних  знань  відкрить  завісу
За  душу  Сатані  чи  лишень  Бісу -
Підсвідомості  невичерпне  провалля.
Святий  Грааль,  Дракон  Зелений,
Космос  втаємничений,  бездонний,
Одним -  Богородиця,  іншим - Мадонна,
Де   -  Трійця,  а  де  -  Бог  Єдиний.
Скрізь  гріх  законом  прикривають,
Свавілля,  магічні  сила  й  страх,
Маржинали  й  маргінали  при  свічках
Земного  Бога  прославляють.
Оберменши  унтерменшів  ганять,
Сіоністи  всяк  паплюжать  гоїв:
Князь  Темряви  такого  тут накоїв,
Що  усім  миром  не  заладять.
…Серце  болить,  душа  страждає
В  пошуку  світла,  променів  Сонця:
Хай  в  темряві  засвітиться  віконце,
Вечірню  Зорю  Ранкова  заступає.
     10.12. 2012р.,  Київ