Не відлітай, моя любове, в далечінь
Прийдешних літ, що мудрістю багаті,
У серці люблячім - завжди пора цвітінь,
Чи буде досвід пристрастю палати?
Не відлітай, моє кохання, до журби,
Печаль і смуток завше душу крають,
Ті ніжні почуття загинуть від нудьги,
Потонуть в океані сліз безкраїм...
Не залишай, мій янголе, на самоті
Лебідку віддану і незрадливу,
Відлуння вірності почуєш в німоті -
Згорьовану ж її побачиш, сиву.
З тобою полечу і в пекло я, і в рай,
Лише самотністю, мій любий, не карай.