Старi чернетки

Шукаю у давньому правду
Про стани, душі дотичні.
Зустрічним би дати раду,
Та погляд застряг цинічно

У тому, що там лишилось,
Марою вписалось в пам'ять.
Міняючи мило на шило,
Нічого думки не тямлять.

Невиспано-сірий простір
Роздавлює тінь бенкетів,
Вертається в дуло постріл
І манять любов тенета

Минулого… Перестигло
Чернеток старе повидло.

03.02.13