Присвячується Самійленку В.І.
О, Боже, треба ж стільки жити,
Щоб шлях тернистий встигти подолать.
Так треба за Вкраїною тужити,
Щоб знайти сили всі кайдани перервать.
Жагуче слово, думка і натхнення
Допомагали жити, працювать.
І,навіть, революції важкеє дення
Не загасило в ньому українську стать.
І доживаючи останню днину,
Він знав, народ побачить вільну Україну!