Співають зорі тиху колискову..
У місячному сяйві - я і він...
Розтанула в обіймах у любові
Сумна реальність світу й далечінь...
Звабливо заграє вечірня тиша,
Уяву полонив казковий сон,
Я пелюстками губ торкнуся лише
Коханого - вмить спалахне вогонь...
Підсвічував цілунки б ті медові
Бешкетник-місяць з неба висоти,
Підслухали би лагідну розмову
Духм"яні трави, ложе що сплели...
Мрійлива пісня забирає втому...
Хоча в коханні і немає меж,
Хіба моя провина, любий, в тому,
Що з сонцем діалоги ти ведеш?