Якби я міг бути вином, я був би вином різним. Спочатку червоним сухим. Терпким на смак. На колір, як спілий гранат. Густим, таким, що сліди на склі залишає. Я би повільно вливався в келих. Ти би нюшила мене, заплющивши очі. Куштувала мене маленькими ковточками. Відчувала моє тепло в середині. Як воно розливається скрізь. Я би відкривав твої капіляри. Звільняв би м’язи від зайвої напруги. Напував би спрагу твою і здіймав би рій метеликів у животі.
Потім я був би глінтвейном. Щоб зігрівати тебе, укутану в плед, на веранді якоїсь кнайпи в одному із міст Об’єднаної Європи. Я був би з липовим медом, гвоздикою, кардамоном і четвертинкою помаранчі. Мене би тобі принесли у глиняному горняті, що довго тепло тримає.
А потім я був би хересом. Його називають ще дамським бренді. Трунок цей п’ють для того, щоб розум був світлим і тіло йому не заважало.