З Тобою -Епiлог-

Валентин Лученко
З тобою гарно мовчати, пити чай, помаранчі вдихати запах.
Варити на ґаночку каву.
Горілиць  лежати на скошеній конюшині.
Нині і повсякчас, впродовж віків.
Вінки плести та їх пускати на Купала, чи просто так.
З тобою гарно дитинча купати в дощовім літеплі, 
потім слухати як воно засинає, спить
З тобою добре снити одними сюжетами, 
жити життям єдиним, 
неділимим навпіл або на частини.
З тобою мені добре.
А тобі зі мною як?