«Аліса» Фантастичне оповідання
« Прибути у майбутнє, щоб змінити минуле…»
2 частина
****
З щоденника стажера Ярослави, рятувальний корабель.
10:23:456
« Меню на таких кораблях не сильно різноманітне. Але, така ситуація - зникла ціла команда стації, доволі рідке явище. Тому можна й змиритись з убогим продуктовим набором. Наш екіпаж складається з мене, Ярославі Ніколаенко, я стажер; Гордона Смеги, інспектор поліції; и Джона Майера. Дюжину кіборгів перераховувати не буду, у них все одно замість імен одні номери. Окремо напишу про Джона Майера, він із служби безпеки. Дуже серйозний офіцер, його присутність свідчила про важливість нашої місії. Ще він мені сильно подобається. За його зовнішньою суворістю ховається дуже добрий молодий чоловік".
98:02:468
"Станція зустріла нас порожньою і холодною. Робити висновки рано, один з блоків сильно зруйнований, загинула оранжерея. Усередині всюди розкидані якісь папери, двері кают стояли відкритими. Тут сталося щось незрозуміле. Наші датчики не зареєстрували ніяких патогенних вірусів і мікробів. Факт важкої хвороби або епідемії відпадав. Усі невеликі катери зникли. Це наводило на думку, що люди покинули станцію. Джон Майер виявив, що уся службова інформація про станцію знищена. Ця інформація не представляє нічого цінного. На Землі її можна знайти у будь-якому спеціалізованому довіднику. Але, існувала одна обставина, існувала одна інструкція. " Екіпаж будь-якого корабля або станції зобов'язані знищити усю інформацію про себе, про Землю при зустрічі з ворожим інопланетним життям". Ця інструкція створена ще на початку нашого освоєння далекого космосу. А раптом тут сталася зустріч з агресивним, чужим Розумом? На станції нічого ми не знайшли, не наблизилися до розгадки. Ми з обережністю висаджуємося на планеті".
79:27:961
" Планета 3456 НД-а багата на руду, яка містила ромбий. Він потрібний для виробництва надлегкого і надміцного металу, з нього зроблені наші кораблі. На планеті ми виявили зруйновані вибухом контейнери. Сама руда розкидана по поверхні. Ще ми знайшли два розбиті катери, з ушкодженнями від лазерної зброї. Видно тут стався бій. Відсутність останків тіл вселяло надію, що команда ще жива".
73:37:461
" Для мене це перше завдання, я тільки закінчила академію. Джон мій начальник і наставник. Досвід роботи у мене, звичайно, є. Я колишній лейтенант поліції. Але робота на Землі, і робота в космосі, це різні речі. Ми продовжували пошук по планеті, новини були невтішні. Сканери не фіксували живих людей. Майер готовий припиняти пошуки".
25: 66:199
"Високо в горах Гордон виявив древнє печернє місто. Серед руїн бігала, цілком земного виду, трибарвна кішка. Він хотів її упіймати, але вона стала втікати від нього. З однієї з печер з’явилась жінка. Побачивши інспектора, вона радісно скрикнула, і кинулася обіймати його. На її крик з печери вискочили інші люди. Ура - ура! Ми знайшли екіпаж станції".
***
- Дивовижна тварина! Скільки в нім грації, і очища розумні! - Гордон Смеги тримав на витягнутих руках кішку. Боявся, щоб вона його не подряпала, тварині не дуже подобалася така пильна увага. Кішка смикала задніми ногами, і намагалася видертись.
- Це спеціальна порода, виведена для польотів у космосі. Вона допомогла Грабовскому швидко нас знайти. Та Ви самі усі бачили. Їх ще, хотіли навчити розмовляти - Мері Роберта забрала у нього кішку Анфісу.
- Правда? - простодушно здивувався інспектор.
- Ні, це жарт такий - стомлено усміхнулася Мері. Вона і інші були змучені невідомістю. Прибулі рятувальники ясності не внесли. У усьому винна Лана Лансберис, це очевидно. І в цьому полягала загадка. Незадовго до прибуття сюди, на Землі стався один інцидент. У одній з колоній з'явилася жінка, з повною втратою пам'яті. За допомогою найсильнішого гіпнозу їй повернули спогади. Її звали… Лана Лансберис, і її викрали. Служба безпеки з'ясувала, що інша Лана покинула Землю, і корабель робив зупинку біля цієї станції. Потім прийшло повідомлення, що екіпаж станції пропав. Майер показав фото тієї Ланы. Її звичайно не впізналися. Це були дві зовсім різні жінки.
- Я так і знала, що вона підозріла особа - вигукнула Мері, і значущо подивилася на Грабовского. Юрко весь цей час думав про Лану, не міг зрозуміти, що ж сталася, для чого все це. Він гнав від себе думку, що Лана його просто використала, не міг він так помилитися в людині. Його роздуми перервав Гордон, він якраз сканував намальований Юрком портрет Ланы.
- А чи була взагалі, ця дівчина? - запитав він.
- А хто, по-вашому, нас звязав ланцюгами? Я добре пам'ятаю, як сидів в печері в повному розпачі - перепитав його Данило.
- Що тут сталося, ми ніколи не дізнаємося - підсумувала Ярослава.
- А може, і дізнаємося - зауважила Віра Ковалевська - Дані на станції неможливо відновити, але біля іншої планети є супутник спостереження.
- Так, біля 3456НД-б є супутник, там йде інтенсивне виверження вулканів. - Підтвердив Данило
- Може, він зафіксував щє щось? - запитав Джон Майер - Подивіться, будь ласка.
- Я допоможу вам, Віра – напросився Гордон Смеги.
- Як, у наш час, можна жити, і що б не було про тебе ніяких відомостей? Може ми зіткнулися тут з проявом інопланетної діяльності? - стала роздумувати Ярослава.
- Дивні інопланетяни, дуже дивні. Висновки робити ще рано – підвів підсумок Джон Майєр.
****
Віра Ковалевська принесла записи з супутника спостереження. Там виявилися дуже цікаві речі. Запис показав один дивний космічний корабель, вони раніше такого не бачили. І хоч Ярослава сподівалася, що він виявиться інопланетним, він таким не був. Їм пощастило, що Джон Майер захоплювався історією космічних польотів. У його електронній бібліотеці знайшлася енциклопедія космічних кораблів. Невідомий корабель виявився з ранньої історії освоєння космосу.
- Йому близько п'ятсот років, це бойовий крейсер з ядерною зброєю на борту. Найзловісніші кораблі останньої війни.
- Рідка пташка до нас залетіла – зауважив Джон.
Усі затихли, і хоча вони дивилися лише запис, стало трохи моторошнувато від самого виду цього корабля. Потім супутник планети 3456 НД-б перелетів на іншу сторону. Наступний запис виявився ще жахливим, чим перша. Вона показала сильний вибух, від корабля минулого залишилася лише яскрава хмара. Стало очевидним, невідома дівчина, яка видавала себе за Лану, загинула.
Віра Ковалевська співчутливо подивилася на Грабовського, вона розуміла, як він переживає. Юра мовчки вийшов із відсіку, якщо він і відчував зараз емоції, то не хотів їх демонструвати всім присутнім. Мері Роберта вийшла за ним, намагалася поговорити, але вона наштовхнулася на глуху стінку. Тоді вона зрозуміла, їхній дружбі прийшов кінець. Юрка цілий день сидів за пультом, нескінченно переглядав запис. Прискорював, уповільнював, збільшував зображення.
- Не можна себе доводити до такого стану - Віра в черговий раз зайшла до нього. - Ти вже нічого не зможеш зробити.
- Може, і зможу - Грабовський перемотав запис. - Після такого вибуху не повинно залишатися жодних уламків. А ось тут, я знайшов два крупні об'єкти. - Юра ткнув пальцем у збільшену картинку.
- Гарна робота, Грабовський - до них зайшов Джон Майєр. - Відправимо на місце вибуху наш катер.
Юра дуже хотів хоч що-небудь відшукати, він і відшукав. Коли катер підлетів до 3456 НД-б, комп'ютер вловив слабкі сигнали. Сканування виявило рятувальну капсулу з двома живими людьми на борту. Чоловіка не стали виводити з анабіозу. Пробудження жінки всі чекали з нетерпінням. Саме від неї хотіли дізнатися, що власне сталося тут. Юра незважаючи не на що, був радий тому, що вона виявилася жива і неушкоджена. Джон Майєр допитав дівчину, за цим заняттям стежила через екран вся команда станції.
*****
3 частина
http://www.proza.ru/2013/01/14/2018