«Аліса» Фантастичне оповідання
« Прибути у майбутнє, щоб змінити минуле…»
3 частина
***
- Мене звати Рут Мастерс, я народилася на планеті Земля, епоха Хільд, п’ятсот років назад. Час нових зоряних війн, жорстких воєнних диктатур, тотальних мобілізацій населення, включаючи підлітків. У такі неспокійні часи люди покладаються тільки на себе. Впевненість у майбутнє людям давали ясновидці, які з’явились у той час. Вони бачили події не тільки на Землі, але у далеких зоряних системах. Пізніше диктатор Бісолав знищив усіх ясновидців, вони занадто багато знали. Ми з моїм братом Джеймсом пішли до такої жінки. Ви люди зовсім іншого часу, ви не вірите у такі речі. Ясновидиця розповіли нам про зміни, які відбудуться у наших долях. Я буду жити у іншому столітті, мого брата чекає теж саме. Якщо, я йому допоможу. Тут, я зроблю маленький відступ. Космічних кораблів епохи Хільд не залишилось, зникли в череді безкінечних війн. На тих кораблях стояли двигуни, які могли викривляти простір й час. Випромінювання деяких зірок у космосі діяло на їх роботу. Створювалась часова аномалія, кораблі не надовго потрапляли у минуле. А мій корабель, дє я проходила службу, потрапив на п’ятсот років вперед. Капітан не повірив мені, коли я намагалася його попередити. Вважалося, що для переміщення у майбутнє, кораблям не хватить потужності. Він заарештував мене, корабель перемістився, у вашому часу зіткнувся з супутником. Вцілів тільки тюремний блок, разом зі мною. Передбачення здійснилось! Така же доля чекала мого брата. Ясновидиця точно вказала місце, дє це станеться. Решту ви знаєте - як я, замість Лани потрапила на станцію, замінила її дані на сервері. Мені прийшлось так учинити з екіпажем станції. Корабель Джеймса, це бойовий крейсер з атомною зброєю. Існувала ймовірність нападу, загинули би люди. Єдина спроба врятувати їх – викрасти й сховати у печерному місті. Ковалевський ніколи на пішов би на це добровільно. До появлення крейсера, я все зробила, щоб станція виглядала покинутою. Видалила з комп’ютера усі данні, розбила оранжереї.
- Що Ви збирались робити далі? – перебив її розповідь Джон Майер.
- Крейсер був на орбіті, вони намагались ремонтувати двигун, хотіли повернутись на Землю. Я до того часу, повинна була забрати брата. Але, сталося непередбачене, запустився механізм самознищення крейсера. Ми з братом встигли врятуватися у капсулах.
- Багато неточностей у Вашій оповіді – знову перебив її Джон.
- У капсулі є записи з «чорного ящика»
- Записи ушкодженні – наполягав Джон.
Рут Мастерс пожала плечами, їй більше не було чого розповідати. Коли її забрали, Ковалевський спитав у Гордона:
- Що буде з Ланою, тобто Рут?
- Її посадять, довічно. Брату прийдеться пристосовуватися до нового життя.
- Бідолашна дівчинка! – співчутливо зітхнула Віра Ковалевська.
****
Санаторій, де знаходився Джеймс Мастерс, потопав у зелені. Як раз в саду зацвіли магнолії, великі біло-рожеві квіти пахли божественним ароматом. Джеймс сидів на оглядовому майданчику, він хотів зробити кілька замальовок. Він не міг зрозуміти, що це за місце, і як називається та срібляста річка. За кілька століть зникли кордони між старими державами, все тепер називалося одним словом - Земля. Коли він спробував розпитати медсестру про це, вона його не зрозуміла.
-Напевно одна з країн Старої Європи - невпевнено вона сказала. - Краще подивіться в історичній базі даних.
Розпитувати про якусь базу, він вже не став. Його і так вважають диваком з минулого. За спиною Джеймса пролунали кроки, він обернувся. Він впізнав людину, яка наближалась до нього. Джек, ні Джон Майер, офіцер Служби Безпеки, він привіз його з космосу.
- Добрий день! Як Ви себе почуваєте? - Майер привітно посміхнувся.
- Добрий! Звикаю до нового світу. Намагаюся визначити що за місцевість.
- Нічого не вийде, після льодовикового періоду змінився ландшафт. Це колишня Німеччина, річка -Новий Рейн. Добре малюєте. Як Ви розумієте, я прийшов не для обговорення Ваших художніх талантів - Майер сів навпроти Джеймса.
-Так, я здогадався. Що Вас цікавить?
- Що насправді сталося на тому крейсері? Ви знаєте, що там насправді робила Ваша сестра?
Джеймс не поспішав відповідати, він трохи вагався, але потім відкинув свої сумніви.
- Вона не моя сестра! - Швидко вимовив Джеймс. - Ви, вже про це знаєте, вірно?
- Ми перевіряли її розповідь, у всій Федерації ніколи не існувало Рут Мастерс. Ніколи кораблі з минулого не з'являлися у нас, ніколи не траплялася така аварія, про яку вона говорила. І ми до цих пір не знаємо хто насправді ця жінка.
- Сканування мозку використовували ще в мій час, допитайте її.
- Зараз ця процедура заборонена. І до того ж, вона втекла.
Джеймс недовірливо подивився на Майера, він вирішив, що той розігрує його.
- Мені не до жартів зараз - сказав Джон. - Їй стало погано, щось із серцем. Повезли в клініку, і мерзотниця втекла. Її дані розіслані по всіх колоніях, ми заблокували всі космопорти. Вона десь на Землі. Тоді, на станції, я не повірив у її слізну історію про рятування брата. Вибачте за таку прямоту. Інтуїція мене не обманула, але дівчині вдалося обвести мене навколо пальця.
Джон Майер підняв з землі камінчик і, замахнувшись, зі злістю жбурнув його у бік річки. Джеймс уважно дивився на розстроєного офіцера, потім закрив альбом для малювання, дістав з кишені невеликий блокнот, протягнув його Майеру.
- Подивіться мої малюнки, цю річ я завжди ношу з собою. Замальовки мого життя. Це справжня Рут, в цей день я останній раз бачив сестру. Ми справді ходили до ясновидиці. Зверніть увагу на сторінку сімнадцять.
Майер перегорнув листочки, і трохи стовпів. Він навіть ближче підніс блокнот до очей.
- Не може бути! - Вигукнув він.
- Це ясновидиця Моргана , вона розповіла нам з Рут про всі ті зміни, які відбудуться з нами. На крейсері я впізнав Моргану, і сам був вражений не менше вашого.
- Одне обличчя! Як таке може бути? Переміщення в часі? - Не вгамовувався Майер.
- Я не знаю, як вона, через п'ятсот років, опинилася тут і чому назвалася моєю сестрою Рут. Я не знаю, чесно. Двигуни крейсера перестали нормально працювати, відбулися спонтанні переміщення. Навігація не могла визначити, де ми і в якому часі перебуваємо. Одне я знаю, вона навмисно підірвала крейсер. Ображатися на неї я не можу, вона мене забрала звідти. У Вас щось заблищало коло вуха - зауважив Джеймс.
- Це телефон. - Майер встав з лави і трохи відійшов убік. Дзвонила Ярослава Ніколаєнко, схвильованим голосом вона доповіла про події, що відбулися. Закінчивши розмову, Джон повернувся до юнака.
- Дві години тому, біля супутника в одній з колоній, з'явився корабель. Від зіткнення з супутником, він вибухнув. Вижила тільки одна людина. І, я з упевненістю можу Вас привітати. Здається, знайшлася ваша сестра Рут.
****
4 ЧАСТИНА
http://www.proza.ru/2013/01/21/1860