УКРАЇНСЬКІ ВІРШИКИ
© Г.І. Самойленко
Полностью посмотреть здесь http://h.ua/story/370073/
УКРАЇНОЧКА
Дівонька-кралечка — малий барвінок,
Стрічечки-райдужки у віночку з квіток,
Вічки сапфірові сонечком сяють,
Ніжечки босії по росі гуляють.
Сорочка й спідниця — мамусею вишиті,
Бровки чорняві й брям-бряцки — сережки рубінові,
Коси довгІї, горобине на шийки намисто,
Щічки багряні, а шкіра — пшеничне тісто, —
Україночка!
АЙ ЛЯ-ЛЯ, ОЙ ЛЯ-ЛЯ, УКРАЇНОЧКА МОЯ!
Щічки — як синички,
Мов бусинки вічки,
Коси — як колосики,
У віночку стрічки.
Ай ля-ля,
Ах ля-ля, —
Україночка моя!
Ніжечки — пушинки,
Рученьки — хмаринки,
Ай, вуста, — як вишеньки,
А характер... — ЛИШЕНЬКО!
Ой лю-ля,
Ой лі-ля, —
Україночка моя!
Йої-йой, ой йої-йа, —
Україночка моя!
ЧОМ ТИ МІЯ УКРАЇНО?
Чом ти мія Україно ласко нє співаї?
Чом тві вічки голубії к мя нє піднімаї?
Нащо журко серця країч й мя душі не бавіш?
Чом я тобі нє любавій? Чом мя не згадаїш? (*)
Бо не тво я Україна, і не тво я ласка,
Том не тво я заспіваю, я не твоя казка,
Бо мій милий ліпше інших і ніжить Свободу,
«Ой люлі» йому співаю, бо його я Роду.
(*) штучний суржик — алегорія образу північно-західних народів
КВІТОЧКА-КАЗОЧКА
Україна — ніжнечка* ластівочка,
Україна — малечка* квіточка,
Ой лю-лі-ля, солодечка* казочка,
Че* Вішнєґо Господа зірочка.
Ой лю-лі-ля, ой ля-ля-ля,
Квіточка-казочка…
Іч-ча! Єч лю-лі-ля!
ніжнечка* — ніжненька
малечка* — маленька
солодечка* — солоденька
че* — це.