В унісон з Богом єдиним,
З його поважним камертоном
Душа на хвилях пісні лине,
Малиновим озветься дзвоном.
На сміх чи стогін відкликнеться,
Радіє щиро чи сумує,
На крилах у височінь несеться,
Коли звучить на власних струнах.
Світ навколишній сприймає,
Голубить рідних і пестить,
Співчуває і співпереживає,
Від несправедливості болить.
Спішить зеленою травою,
Грудьми повітря розсікає,
І в хлібі з ранньою росою
Велику насолоду має.
Жайвір пісеньку виводить.
На житі вітер хвилі пише.
Хмарки пливуть і сонце сходить.
В полі панує щира тиша.
Чи в місті садить гарні квіти,
Милується архітектурною красою,
Зграйками гомінливих діток
Біжить в садочок чи до школи.
На зустріч щастю, своїй долі
Серце і руки розкриває,
В Україні рідній, на вольній волі
Хай Гоподь благословляє!
5.12. 2011р., Київ.