Стоїть троянда у росі
В жагучім, трепетнім чеканні
На усі долі, всі часи
Квітка надії і кохання.
Принадно кольорами кличе
І вабить запахом духмяним,
А стан її пружний, колючий
Чатує на серцеві рани.
Тут бджоли майже не гудуть,
Птахи гнізда не заплітають,
Троянди зривають і несуть
Лиш тим, що пристрасно кохають.
Одному - сонце ясно світить,
Іншому - одні хмарки,
Щасливому в коханні - квіти,
Нещасному - лиш колючки.
13. 08. 2012р., Рожни