Мріють юні молодята
Про дах над головою:
В своїй хаті й своя правда,
І сила, і воля*.
З великими бажаннями,
Своїми руками,
Невпинними стараннями,
З щирими думками.
Річку мале джерело
Стрімко починає,
Мале, та своє житло
Майбутнім вітає.
Заджерелиться життя,
З’являться притоки -
На роки і на віки
Життєдайні соки.
У сімейному затишку,
В повазі і згоді
Любов панує без залишку
При любій погоді.
Чоловік лиш той відбувся,
Що справу має, й хату,
Син в якого народився,
Сад почав саджати.
Жінка має справжню долю
Як матір’ю стала,
Дружиною законною,
Сама загосподарювала.
Того, хто обставини
Й себе перемагає,
Бог тримає за пазухою,
Люди поважають.
Собі й людям докажіть,
Що любов вартує,
Мету – мрію бережіть
Й доля вас почує.
Не звикайте до краси,
Хай завжди хвилює,
На все життя, і всі часи
Щастя вам дарує!
7. 09. 2012р., Київ
*Шевченко Т. Кобзар. «Просвіта». К., 1993, С. 246.