Батько

Григорий Божок
Батька,   майже,  зовсім  не  знаю,
Тридцятирічним  на  війну  він  йшов.
Силюся,  згадую,  щось  пригадаю –
Щойно  лиш  третій  рік  пішов.

Ось  так  безбатченком  і  виріс,
Змалку  трудивсь,  голодував.
Палку  любов  до  батька  виніс,
Хоч  ласки  батька  й  не  зазнав.

Принесли   сини  картину  в  хату,
Художник  батьків  змалював.
Гляну.  Душить.  Слово  «тату»
Йому  ні  разу  не  сказав…
      31.12. 2011р.,  Київ.