Вітер зірве листя, пам'ять зітре спогади, сніг захистить голу землю, душа знайде свій притулок, вода унесе невдачі, а вогонь розтопить замерзле серце. Всередині нас неймовірний світ думок, мрій, почуттів, а навколо - багатогранний світ природи.
Ми такі ж вільні як птахи у небі, такі ж легкі як повітря рано вранці, такі ж яскраві як сонце серед хмар, непередбачені як дощ, ми спокійні як море після шторму та палкі як багряний вогонь. Ми завжди різні, живемо від змін до змін, ми міняємось та здатні змінити життя.
Людина ніколи не зупиниться, доки бажання жити наповнює груди, а природа ніколи не відкриє усі свої таємниці одразу. Ми кожну хвилину вчимося жити, живучи на цій Землі. Нема однакових птахів у синєму небі, каменів на дні теплого моря, квітів у квітучому садку. Нема однакових людей на світі, і ніхто не зробить те, на що здатні саме ви, краще. Ніяка рослина на землі не вмирала назавжди через те, що загубила свою єдину найціннішу квітку, ніяке дерево не переставало рости після того, як його позбавили рідних гілок, ніякий птах, упавши на землю, не буде лежати зі зневірою у маленькому серці.
Життя нам дане, щоб насолоджуватись ним, а невдачі - щоб боротися, демонструючи долі свій непомірний норов. У всього живого є тільки одна кінцева мета - відчувати щастя.