С Л О В О Б О Ж Е
Досліджуйте Писання…
Іоанн. 5.39
1
Божий промисел триває,
Знання Людству посилає,
Їх перетворює в писемність,
Та від грамоти залежність.
Книги книг Расам складають,
Їх Святими називають.
З неї Бог до них віщає,
Як в світі жити наставляє.
Біблія, Тора чи Коран –
Для пастви життєвий план.
2
Всі Книги Мудрі, Мужні, Сильні
І по – божому свавільні.
Бог в Книгах народ обирає,
Й богообраним сприяє.
Богообраних він наставляє,
Допомагає чи карає.
Божому народу інших дає в руку
На підкорення, знищення чи муку.
Кожна з Святих найсвятіша.
Хто ж для себе зле напише!?
3
Святу свою паства вивчає,
Вона їй скрізь допомагає,
Упорядковує життя,
Відхід готує в небуття,
Мораль суспільну встановляє,
Від Нечисті оберігає.
Звучить з амвона Боже Слово
По стародавньому чи по новому.
Рідною мовою – паства сприймає,
Старе - слідів не залишає.
Звідси – розбрід і різні секти,
Ласих десятину дерти.
4
До Адама створеного живого
Найпершим в Бога було Слово.
Адам це Слово розумів,
І сам робив, як Бог велів.
Від нашої братії, тим часом,
Слово Боже не є нашим1.
Книжники і фарисеї
Несуть в паству глухі єлеї,
Як домовини, мовою сковані,
І Слово Боже у них заховане,
Ключі від розуміння мають,
Самі не йдуть й іншим заважають2.
*
У церковному повчанні тім –
Розмова глухого з німим.
9.01.2012р., Київ.
1Библия. Книга Свяшенного Писания Ветхого и Нового Завета. Свято-Успенская Почаевская Лавра. 2006 - видана «тщанієм братії» російською мовою. За 15 років Незалежності України у Почаївської братії не хватило духу і совісті, щоб донести Слово Боже до свого народу його рідною мовою. 2Там же, С. 1103 - 1104, Лука, 11.44, 11.52