Т * ЮРМА
Іноді знаходить таке, що хочеться бити у всі дзвони Небес: в істериці, в нервовій несамовитісті, кричачи довге "Аааааааааааааааааааааааааааааааа! ........." - А потім, вирішивши, що навіть Небеса не почують тебе - битися головою об стіну: до нової несамовитісті, до болю, що перекриває всяку біль ... і сповзати по стіні в знемозі, обіймаючи коліна, і тихо схлипуючи, давитися сльозами, і вити в Небо, скиглячи про невимовне про що то , що відомо лише тобі і Богові ...
Господи, як же хочеться свободи! Абикуди: хоч на Небо, розгорнувши крила за своєю спиною, хоч - під небом, розкривши легкі в грудях своїх ... І - дихати! дихати! дихати!
"Ти чуєш мене, Бог???" - Стукає Душа в Небесні ворота, гуркочучи на весь Всесвіт ... Кулаками по металу, ногами, знову кулаками: стукає, стукає, стукає ... "Ей! Є там хто нагорі???!!" - Кричить Душа, прислухаючись до тиші,яка розкочуеться луною по Небесній долині, що потопає в тумані білих хмар ... Тиша ...
Дивиться за вікно: машини їдуть ... Доярки йдуть на роботу, розмовляючи про щось ... Боже, яка заздрість! Їм! дояркам! Вони можуть ГОВОРИТИ про наболіле один з одним, а ти - мовчи ...
Ховайся тут, в будинку, за шторою, щоб тебе ніхто не бачив! Дивись в щілину між шторою і стіною, - у вікно ...
Замислений погляд дивився невидющими зіницями на минаючих повз доярок ... Обличчя раптом спотворилося стражданням, сльози бризнули з очей, і з грудей вирвався мимовільний крик:
"Будьте ви про ...!" - Завила знову Душа, хапаючись руками за голову ...
Через хвилину, знесилена, - затихла, впала, заснула ...
І знову - день до вечора ...
Братіслав Лібертус
Вересень 2010
Переклад з російскої мови http://www.proza.ru/2012/09/24/1616