В метрополії і колонії
Не буває спільної історії.
1
Як держави в світі стали
Тисячоліттями, з віку віків,
Вони між собою воювали
За скарби, за землі, хтось захотів.
Війнами світові імперії творились,
Поневолювали, вбивали, грабували.
Прийшов час і вони розвалились
На самостійні національні держави.
Англія, Франція, Іспанія, Португалія,
Австро – Угорщина, Швеція, Росія…
Рабське поневолення – сучасна аномалія
В епоху розвитку економічного глобалізму.
В Росії було і є багато демократів
Розумних, славних, мужніх, сильних,
Їх демократія завжди кінчалась там,
Де йшлось про самостійність України.
Війни за визволення, за право, за свободу
Весь час тривали і тривають,
І, звільнившись від імперії, народи
Вже ніколи назад не повертають.
2
Те, що було, уже було,
Його не зміниш, не відміниш,
Ляхам, москалям, хохлам на зло
Іншого нічого не посієш.
Не факти навіюють нещастя,
Чи щастям душу зігрівають,
А їх оцінка, що далася
Суддями, що Бог чи Чорт посилає.
Де був тисяча двісті сорок перший,
Настав тисяча дев’ятсот дев’яносто перший!?
Сімсот п’ятдесят років Бог звершив,
Щоб бездержавність нашу стерти!
Ось вона держава – Україна,
Київська Русь відродилась!
Соборна, гарна і єдина
Неначе в казочці приснилась!
3
Сталін українців силою збирав,
Щоб націоналізм ліквідувати,
Навіть депортацію підготував,
Сибірські землі заселяти.
Доморощені російські шовіністи
Множаться у нас тепер завзято,
Націоналістів обертають у фашистів,
Щоб їх по - сталінські ліквідувати.
4
Прийшли до влади й прямо з ходу
Героїв вкрали у народу.
Рік працювали – грабували,
То й День Свободи вже украли.
Без минулого націю лишити,
В сьогоденні придушити,
То ж майбутнього нема –
Балом править Сатана!
5
Маленьке чисте джерело
Велику річку починає,
Так Слово рідне, що прийшло,
Народ у націю єднає.
21.12. 2011р., Київ.