Де до ранку плавають зірки
У криниці з чистою водою,
Для батьків настали дні гірки –
Не змогли зустрітись з дітворою.
Відлетіли діти у світи,
Кожному своя судилась доля.
Перестало сонечко світить
Для батьків. То Божа була воля.
Розрослася пишно лобода
На подвір,ї батьківської хати.
Із-за тину вже не вигляда
Діточок своїх старенька мати.
Похилився із соломи дах,
Призьба покосилася із глини,
Начебто підбитий , хворий птах
Доживав останнії хвилини.
Тільки сад, як і раніш, родив
Яблука і груші, і черешні.
Сад, який господар посадив
Для дітей, та не дожив, сердешний.
На фото автор с сыновьями.2011г